Чому однакової кількості інформації одній людині вистачає для рішення, а іншу вона лише заплутує? Як побачити проблему цілісно, обрати суттєві дані й зрозуміти, що дія наближає до мети? Навколо цих питань побудована книга «Дослідження процесів прийняття рішень» Євгена Швеця та Фан Дик Тхіня.
Це огляд наданого українського тексту 2026 року. У центрі книги - людина, яка взаємодіє із середовищем, опрацьовує інформацію та керує своїми діями. Автори поєднують три підходи: системний пояснює будову ситуації, інформаційний - роботу з даними, кібернетичний - керування через зворотний зв’язок.
Шлях книги: від моделі людини до конкретного рішення
Чотири розділи поступово переводять розмову від загальної концепції до практики:
- Розвиток людини й обробка інформації. Автори пропонують гіпотезу про покоління людей, що відрізняються способами роботи з інформацією, та вводять образ «інформаційної людини».
- Мозок як система керування життєдіяльністю. Розглядаються авторська функціональна модель людини, свідомі й несвідомі процеси, різновиди мислення.
- Дослідження процесу прийняття рішень. З’являється методика «Що? Коли? Як робити?»: від вибору завдання та пріоритетів до побудови моделі й порівняння варіантів.
- Як стати успішним. Увага переноситься на розвиток мислення, комунікації та навичок роботи із цифровим середовищем.
Книгу завершує глосарій. Він корисний, оскільки деякі звичні слова автори вживають у визначеному ними значенні.
Системний підхід: побачити ціле та зв’язки
На сторінці 52 автори описують системний підхід через взаємопов’язані елементи, організовані за рівнями. За такого розгляду важливо зрозуміти, з чого складається ситуація, як частини впливають одна на одну й частиною якої ширшої системи вона є.
На сторінках 96-98 виділено три принципи. Ієрархічність розміщує досліджувану систему в системі вищого порядку. Багаторівневість дає змогу поступово розкривати деталі. Багатоетапність допомагає розглядати перебіг процесу та причинно-наслідкові зв’язки. Аналіз розділяє ціле на частини, синтез поєднує їх з урахуванням взаємодій.
Приклад редакції: вибір нової роботи. Спочатку ми розглядаємо роботу як частину життя: дохід, час, сім’я, розвиток. Потім розкриваємо окремі елементи: з чого складається дохід, скільки триває дорога, які навички з’являться. Після цього відновлюємо зв’язки: вища зарплата може супроводжуватися втратою часу на навчання чи відпочинок.
Практичний результат - карта рішення, на якій видно суттєві елементи, обмеження та наслідки їхньої взаємодії. Вона допомагає помітити, коли поліпшення одного показника погіршує загальну ситуацію.
Кібернетичний підхід: діяти й отримувати зворотний зв’язок
У визначенні книги система керування аналізує інформацію на виході й за потреби коригує програму дій, щоб наблизитися до потрібного результату (с. 52; глосарій, Г42). Рішення стає частиною повторюваного процесу: дія змінює ситуацію, спостереження за результатом дає підставу для наступної дії.
Для практичного застосування потрібні мета, спосіб впливу, спостережуваний результат і можливість коригування. Зворотний зв’язок виникає тоді, коли відомості про наслідки справді впливають на подальшу поведінку.
Продовжимо приклад із роботою. Припустімо, мета переходу - професійний розвиток за прийнятного навантаження. До переходу можна визначити ознаки результату: зміст завдань, час на навчання, тривалість робочого дня. Після початку роботи - зіставити очікування з досвідом і, якщо виявлено розбіжність, обговорити завдання або змінити організацію часу.
Такий розбір відрізняється від оцінки «вийшло чи не вийшло»: він показує, що саме потрібно скоригувати. У цій редакційній інтерпретації помилка стає інформацією для керування, а спостереження за результатом - частиною самого рішення.
Інформаційний підхід: простежити шлях від даних до дії
Автори розглядають об’єкт як систему, яка отримує, зберігає й опрацьовує дані, формуючи результат на виході (с. 52; Г41). Для людини це дає змогу окремо розглянути отримані відомості, пам’ять і досвід, способи осмислення та сформоване рішення.
У практичній частині книги збирання інформації відбувається після формалізації проблеми: спочатку визначаються мета, параметри й критерії, потім під них збираються дані. Враховуються час пошуку, достовірність відомостей і невизначеність (с. 133-144).
У прикладі з роботою оголошення про вакансію, розмова з керівником та умови пропозиції - різні джерела. Обіцянку «буде багато розвитку» ще потрібно розкрити: які завдання, у кого можна вчитися, чи виділено для цього час? Зіставлення відповідей із метою перетворює набір повідомлень на підставу для вибору.
Комп’ютер і смартфон у моделі книги розширюють можливості зберігання, оброблення інформації та спілкування. Їхня роль залежить від того, як людина ними користується: які питання ставить, які дані перевіряє та які висновки робить.
У нашому прикладі три підходи відповідають на різні питання: що пов’язано з вибором роботи; які відомості потрібні для порівняння; як перевірити наслідки та скоригувати дії. Разом вони пов’язують розуміння ситуації з практикою.
Методика «Що? Коли? Як робити?»
Авторський запис методики - «(Що ∨ Коли ∨ Як) & Робити». Три її частини розв’язують послідовні завдання.
Що робити? Перевірити, які проблеми справді потребують розв’язання з погляду мети. Автори використовують інструмент, названий у книзі «квадратом Декарта»: розгляд наслідків дії та відмови від неї.
Коли робити? Розподілити обрані завдання за важливістю й терміновістю за допомогою матриці Ейзенхауера. Це пов’язує наміри з доступним часом.
Як робити? Пройти п’ять етапів: оцінити ситуацію й час; формалізувати проблему; зібрати потрібну інформацію; знайти можливі варіанти; оцінити та зіставити їх, щоб обрати рішення. На перших чотирьох етапах схема окремо передбачає оцінювання ризиків.
Важливий акцент книги - формалізація проблеми. Невизначене «хочу щось змінити» перетворюється на задачу з метою, параметрами, критеріями та обмеженнями. Для цього автори пропонують розглянути вісім чинників: мету, час, параметри, критерії оцінювання, критерій малості, поточний стан людини й середовища, складність та значущість проблеми (с. 133-142).
Шість термінів, які допомагають читати книгу
- Процес прийняття рішень (ППР). Робота з проблемою та інформацією, що веде до вибору варіанта й оцінювання результатів. Визначення у глосарії: Г3.
- Зовнішнє середовище (ЗС). Природні об’єкти, люди, явища та процеси, з якими взаємодіє людина. Г2.
- Багаторівневість. Послідовний опис системи зі збільшенням деталізації її елементів. Г64.
- Модельне мислення. Розгляд того, як можуть змінитися стани системи за різних поєднань її елементів. Г66.
- Критерій малості. Запропонований авторами фільтр для відсіювання несуттєвих у певній задачі параметрів. Його поріг залежить від мети та масштабу рішення (с. 140).
- Інформаційна людина. Авторська концепція людини, чиї можливості роботи з інформацією функціонально розширюються комп’ютером і смартфоном (вступ, с. 3-4).
Визначення тут скорочено й переказано для огляду. Оригінальні формулювання містяться у відповідних розділах книги.
Що дає книга читачеві
Найбільш прикладна частина книги - перехід від загальної проблеми до порівнюваних варіантів рішення. Три підходи дають мову для такого переходу: описати зв’язки, визначити потрібні дані, організувати дії та перевірку результату. Це робить книгу корисною для читача, якому потрібен послідовніший спосіб розбирати життєві й робочі ситуації.
Під час читання варто розрізняти практичні інструменти та ширші авторські побудови. П’ять поколінь людей, трикомпонентна модель «Тіло & Ум & Душа/Психіка» та її цифрове розширення представлені тут як концепції книги. Їхня наочність сама собою не доводить наукової достовірності всіх пов’язаних із ними припущень. Методика допомагає організувати міркування, але не гарантує успіху будь-якого рішення.
Джерело огляду: Євген Швець, Фан Дик Тхінь. «Дослідження процесів прийняття рішень», український текст 2026 року, наданий для підготовки статті. Вказано друковану нумерацію сторінок; у вихідному PDF вона відстає від номера сторінки файлу на дві. Ілюстрації 2.9, 3.1, 3.2 та 3.7 взято з книги; приклад вибору роботи підготувала редакція.
Про книгу та доступні видання. Застосувати питання до своєї ситуації можна у практичному розборі рішення.
Матеріал підготовлено редакцією на основі ідей книги. Приклади ситуацій створено для цього журналу.
