На нараді всі висловилися. Аргументи обговорили, презентацію переглянули. Наступного дня одна людина починає діяти, друга чекає погодження, третя вважає, що рішення ще немає. Знайома ситуація?
Слова «ми домовилися» можуть приховувати різні уявлення про результат. Щоб перевірити домовленість, достатньо короткого запису, який усі розуміють однаково.
Назвіть проблему одним реченням
«Нам потрібен новий сайт» уже містить готовий варіант. «Клієнти не знаходять умови доставки» описує проблему, для якої можуть існувати різні рішення.
Запитайте: що саме заважає, кому й за яких обставин? Така постановка допомагає обговорювати задачу, а не змагатися у захисті власних пропозицій.
Визначте критерії до порівняння
Як оцінюватимете варіанти: за строком, витратами, зручністю для клієнта, ризиком? Які умови обов’язкові? Якщо критерії з’являються після вибору фаворита, їх легко пристосувати до нього.
Окремо зафіксуйте невідомі дані. Замість «це дорого» запишіть, яку оцінку витрат потрібно отримати й хто її перевірить.
Складіть короткий протокол рішення
П’ять рядків часто корисніші за довгий переказ розмови:
- Проблема та бажаний результат.
- Обраний варіант і причина вибору.
- Відповідальний за першу дію.
- Строк і потрібні ресурси.
- Дата перевірки та умова перегляду рішення.
Прочитайте запис уголос. Попросіть учасників назвати свою наступну дію. Різні відповіді покажуть, що ще потрібно уточнити.
Залиште місце для нової інформації
За методикою книги, після запитань «ЩО? КОЛИ? ЯК?» потрібно діяти. Водночас дія створює нові дані. Тому перевірка результату має бути частиною домовленості.
Рішення завершене тоді, коли зрозуміло, хто робить перший крок і як команда дізнається про його результат.
На наступній нараді спробуйте завершити обговорення цими п’ятьма рядками. Перевірте, чи справді вони зменшують невизначеність для вашої команди.
Матеріал підготовлено редакцією на основі ідей книги. Приклади ситуацій створено для цього журналу.
